Діагностика парезу лицьового нерва

У разі парезу лицьового нерва потрібно бути готовим не тільки до тривалого лікування, але і до ґрунтовного функціонально-інструментального дослідження.

Параліч мімічних м'язів половини обличчя розвивається протягом декількох годин, поширюючись по трьом основним гілкам лицьового нерва: в області підборіддя від вуха до нижньої губи, від середини носа до скроні і від скроні по брови до початку носа.

У перші години вкрай важливо звернутися до невролога для визначення місця ураження нерва і призначення термінових заходів, мета яких - зменшити площу ураження.

При первинному огляді лікар попросить виконати прості вправи:

• нахмурити брови - розсердитися;
• підняти брови вгору - здивуватися;
• з силою заплющити очі;
• наморщити ніс - неприємний запах;
• широко посміхнутися;
• скласти губи в трубочку - свиснути;
• простежити очима за вказівним пальцем, що рухаються вправо, а потім вліво;
• закрити очі і по черзі доторкнутися вказівним пальцем кожної руки до кінчика носа;
• з силою стиснути долоню лікаря по черзі обома руками;
• з закритими очима постояти 10 секунд на лівій нозі, потім - на правій;
• з закритими очима пройтися по уявній прямій.

Всі ці тестові вправи можна виконати і до візиту до лікаря. Причому особливу тривожність повинні викликати невдачі за останніми трьома пунктами, з якими пов'язана рання діагностика інсульту.

Функціонально-інструментальна діагностика

При паралічі мімічних м'язів показано проведення трьох основних видів досліджень:

• Томографія головного мозку (МРТ, КТ) - першочергове дослідження, яке дозволяє визначити наявність або відсутність органічних ушкоджень структур мозку. Саме на підставі цього високоточного дослідження (або ряду досліджень) ставиться діагноз: пухлина, геморагічний або ішемічний інсульт, розсіяний склероз або щось інше. У легких випадках томографія не вказує патологічних вогнищ.
• Електроенцефалографія (ЕЕГ) дозволяє диференціювати ураження кори головного мозку і підкіркові інсульти.
• Електроміографія (ЕМГ) досліджує мігательний рефлекс і М-відповіді кругових м'язів ока і рота, а також м'язи носа. Перше ЕМГ бажано провести в перші 2-4 дні після настання паралічу м'язів обличчя - це дозволяє точно диференціювати ураження на обличчі і всередині кісткового каналу. Друге ЕМГ (через 10-15 днів) показує динаміку захворювання і дає підстави для прогнозування.

Подальші дослідження дозволяють оцінити ефективність проведеної терапії і своєчасно скоригувати її.