1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (Поки немає голосів, будьте першими!)
Loading...

Декомпрессійне вправи при хворобах суглобів

Загрузка...

Системна склеродермія - хронічне прогресуюче захворювання сполучної тканини, найбільш характерною ознакою якого є склеротичні зміни шкіри.

Вправи декомпрессионниє, тобто при їх виконанні суглобові поверхні не труться одна об одну.

Необхідні для виконання дренажної функції суглобів, тобто для викачування запальної рідини з суглоба і посилення його мікроциркуляції. Зазвичай виконуються після силових вправ або в чергуванні з ними.

Вправа №7

З І.П. на четвереньках (руки-ноги) до хворій нозі за нижню частину гомілки зафіксований амортизатор. Інший кінець амортизатора зафіксований до нерухомій опорі на різній висоті (чим вище, тим краще). Амортизатор повинен бути максимально натягнутий, як буксирувальний трос. Рух здійснюється тягою стегна вперед, досить різко, як удар по м'ячу. Голова не повинна бути опущена. Тяга стегном повинна виконуватися за вищенаведеними правилами (15-20 повторів).

Ускладнити цю вправу можна збільшивши відстань між вихідного положення і нерухомою опорою або кількість зафіксованих до ноги амортизаторів.

пояснення:

вправа сприяє відновленню антропометричні довжини м'язів стегна і гомілки з метою усунення їх ригідності (укорочення). Хворобливість при виконанні вправи зникають на 3-4-й день після початку занять.

Вправа №8

І.П. лежачи на спині головою до високої нерухомій опорі, типу шведської стінки. Гумовий амортизатор, як і у всіх попередніх вправах, кріпиться до нижньої частини гомілки, а інший кінець - за максимально високу точку нерухомої опори. Сенс вправи полягає в опусканні прямий ноги до торкання п'ятою статі при максимально натягнутому гумовому амортизаторі. Це вправи дуже добре (мабуть, краще, ніж інші) розтягує задню групу м'язів стегна і гомілки. Крім того зміцнюються внутрішні зв'язки колінного суглоба - хрестоподібні.

Однією з головних особливостей цієї вправи є те, що його треба виконувати через досить виражену болючість м'язів, які розтягуються амортизатором. Ця хворобливість насамперед проявляється в підколінної зоні. Боятися її не треба. Більш того, необхідно йти в біль, долаючи її кожен раз, що і дозволить відновити антропометричні норму довжини цих м'язів. Хочеться нагадати, що саме ригідність, тобто укорочення цих м'язів стегна, призводить до більшості функціональних компресійних синдромів опорно-рухового апарату - артрозу, артритів, остеохондрозу з грижами МПД. Тому, виконання цієї вправи і переборення хворобливості, не тільки позбавляє від болю і припухлості в колінному суглобі, а й сприяє профілактиці, а при гострих болях - лікування згаданих захворювань.

Вправа №9

Згинання ноги в колінному суглобі з положення на спині з фіксацією ноги руками

І.П. таке ж. Але нога згинається в колінному суглобі. Намагатися п'ятою торкнутися сідниці. Вправа вкрай корисно після операції на хрестоподібних зв'язках (обох) і тотальних бурситах (повному набряку коліна). Його особливість в тому, що чим вище кріпиться амортизатор, тим ефективніше вправа. Крім того, ця вправа дуже корисно для реабілітації ахіллового сухожилля після травми або операції.

Вправа №10

Опускання прямої ноги з тягою гумового амортизатора з положення лежачи на боці (МТБ - «пліч»).

І.П. як і в попередній вправі, тільки на боці. Дана вправа покращує колатеральних зв'язки коліна, тим самим зміцнюючи зони менісків, оберігаючи їх від руйнування і сприяючи відновленню харчування в разі оперативного втручання.

При виконанні останніх двох вправ необхідно знати, що від І.П. залежить ефективність вправи, тобто, чим нижче амортизатор зафіксований до опори (шведська стінка), тим краще розтягуються м'язи і тим швидше вони відновлюють м'язову «помпу». Головним у всіх цих вправах є плавне скорочення і не менш плавне розтягування м'язів, тобто смикати ногою гумовий амортизатор з метою його розтягування не рекомендується. Бажано поєднувати силові і розтягують вправи через день, але кількість серій цих вправ, можна доводити до 6.

Вправа №11

І.П. лежачи на спині, ногами до нерухомій опорі на максимально можливій відстані від неї. Хвора нога через гумовий амортизатор з'єднана з нерухомою опорою. То однієї, то іншою рукою треба триматися за опору, наприклад, за ніжку дивана. Виробляти тягу стегна до тулуба з положення витягнутої ноги до торкання стегном нижній частині живота. У разі неможливості виконання цього руху тільки, припустимо, лівою ногою, можна допомогти собі лівою рукою, поклавши її на область коліна. Виконуючи цю вправу, ми розтягуємо передню частину стегна, через яку чотириглаві м'язи стегна охоплюють і фіксують наколенник. Це одне з кращих вправ для лікування бурситу надколінка. Воно так само чудово допомагає при реабілітації ноги після видалення менісків і операції на хрестоподібних зв'язках (зокрема передній).

Вправа №12

І.П. то ж, але лежачи на протилежному від зафіксованої амортизатором ноги боці. Тягу ногою здійснювати таким чином, щоб нога повністю скручувалась в тазостегновому суглобі до торкання коліном підлоги перед животом. При поверненні ноги в початкове положення, вона розкручується, при цьому п'ята дивиться строго в підлогу.

Особливості вправи: при обертанні ноги в тазостегновому суглобі можливий хрускіт, тріск і навіть не сильні стріляючі болі. Так як вправу носить декомпресійний характер, подібні звуки можуть свідчити про занедбаності зв'язкового апарату в плані гіпокінезії, а значить, це нормальне явище.

Сергій Бубновський, «Болять коліна що робити?», Видавництво «Ексмо», 2011 рік

Поширити в Соціальних Мережах: