Артрит при вузлуватій еритемі, як правило, не залишає змін в суглобі, але в період загострення вимагає уважного до себе ставлення.
Поразка суглобів виникає при вузлуватій еритемі дуже часто, лікування буде залежати від ступеня вираженості симптомів артриту.
Встановлення причини артриту викликає утруднення тільки в тих випадках, коли суглобовий синдром передує типовим проявам вузлуватої еритеми.
При типовому перебігу захворювання характерний вид висипань і вузлів найчастіше дозволяє поставити правильний діагноз, який уточнюється за допомогою додаткових лабораторно-інструментальних досліджень. З їх допомогою виключають інші захворювання і оцінюють активність поточного запального процесу.
- Загальний аналіз крові (лейкоцитоз, підвищений вміст еозинофілів і підвищення ШОЕ зустрічаються у 2/3 хворих).
- Загальний аналіз сечі (протеїнурія).
- Визначення ревматоїдного фактора в крові.
- Посів слизу з носоглотки і шкірні проби з туберкуліном (для виключення бактеріальної природи захворювання).
- Біопсія підшкірних вузлів з наступним цитологічним дослідженням (виявляються ознаки васкуліту, фібриноїдні зміни судинної стінки, геморагії і периваскулярна інфільтрація).
- Рентгенографія органів грудної клітини (для уточнення природи захворювання, виключення саркоїдозу легенів). Рентгенографія суглобів в більшості випадків не виявляє змін.
- Ультразвукове дослідження уражених суглобів (виявлення випоту в порожнині суглоба, бурситу, синовіту, набряку навколосуглобових тканин).
- Решта аналізи призначають виходячи з індивідуальних особливостей захворювання.
Лікування артриту при вузлуватій еритемі
Якщо захворювання виникло вперше, то з перших же днів рекомендується використання препаратів ацетилсаліцилової кислоти, нестероїдних протизапальних препаратів, анальгетиків і дотримання постільного режиму (ноги необхідно тримати в піднятому положенні, особливо якщо є еритематозні висипання), при необхідності використовують еластичні бинти і панчохи.
Допускається місцева терапія у вигляді компресів на область хворих суглобів з використанням протизапальних препаратів.
Також необхідно проводити лікування основного захворювання (саркоідоза, пухлин, хронічних інфекцій і т.д.).
При важкому захворюванні (з підвищенням температури, значним підвищенням ШОЕ і т.д.) проводяться короткострокові курси глюкокортикоїдів (особливо при саркоїдозі та / або вираженому алергічному компоненті запалення).
Симптоматична терапія.
No comments yet.