Набряк Квінке (ангіоотек, гігантська кропив’янка, трофоневротичний набряк, ангіоневротичний набряк) – гостра алергічна реакція організму, що характеризується масивним набряком слизових оболонок, шкіри і підшкірної жирової клітковини. Звичайно набряк Квінке розвивається на шиї, верхній частині тулуба, обличчі, тильній стороні стоп і/або кистей. Набагато рідше набряк Квінке вражає внутрішні органи, суглоби та оболонки мозку. Даний патологічний прояв може розвинутися абсолютно у будь-якої людини, однак найбільш часто виникає у молодих жінок і дітей.
Причини
Виділяють два типи набряку Квінке: псевдоалергійний та алергійний.
Розвиток псевдоалергійного набряку Квінке обумовлений вродженою патологією системи компліменту. Система компліменту це білки крові, що беруть учать у розвитку первинних алергічних і імунних реакцій. Дані білки в крові людини знаходяться в неактивному стані, активуючись виключно у разі проникнення чужорідного антигену в місці самого проникнення. При псевдоалергійному набряку Квінке система компліменту може активізуватися як спонтанно, так і у відповідь на хімічні або теплові подразники, приводячи до розвитку обширної алергічної реакції.
Алергічний набряк Квінке, виникає внаслідок імунної відповіді організму на проникнення специфічного алергену. Дуже часто алергічний набряк Квінке супроводжує такі захворювання як поліноз, кропив’янка, бронхіальна астма та харчова алергія.
Набряк Квінке у дітей грудного та молодшого віку спостерігається вкрай рідко. Факторами розвитку даного патологічного стану можуть бути захворювання щитоподібної залози, печінки, шлунку, паразитарні та аутоімунні хвороби та хвороби крові. Досить часто ангіоневротичний набряк набуває рецидивуючий хронічний перебіг. Нерідко точну причину набряку Квінке так і не вдається встановити.
Симптоми
Захворювання завжди починається раптово. За лічені хвилини (рідше години) на різних ділянках обличчя і слизових оболонок спостерігається розвиток яскраво вираженого набряку. Типові симптоми набряку Квінке – локальні набряки слизової порожнини рота (мигдаликів, м’якого піднебіння, язика), повік, губ, мошонки, сечостатевої області, шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів.
Досить рідко набряк супроводжують больові відчуття, які проявляються почуттям напруженості тканин. Шкіра в області набряку бліда, свербіж як правило відсутній. В області набряку спостерігається еластичність при пальпації напруження тканин, ямки при тиску не залишається, сама припухлість безболісна.
Основні місця локалізації набряку Квінке – гортань, щоки, повіки, нижня губа. Найбільш небезпечною для життя формою набряку Квінке вважається набряк трахеї, гортані, що спостерігається у 25% всіх хворих даною патологією. У таких хворих розвивається афонія, спостерігається синюшність язику, відбувається утруднення дихання, з’являється неспокій, можлива втрата свідомості. При огляді слизової горла спостерігається набряклість піднебінних дужок і м’якого піднебіння, просвіт зіва звужений. Якщо набряк пошириться на трахею або гортань, можливий летальний випадок внаслідок задухи.
Якщо набряк Квінке зачіпає внутрішні органи, симптоматика проявляється блювотою, проносом, різкими болями в області живота. При ураженні мозкових оболонок і головного мозку розвиваються неврологічні порушення (геміплегія, афазія, епілептиформні напади).
Набряк Квінке у дітей проявляється відмежованими набряклими вогнищами на слизових оболонках і шкірі.
Набряк Квінке безслідно зникає через кілька годин або діб, проте періодично рецидивує.
Можливі ускладнення при набряку Квінке
Мабуть найбільш загрозливим ускладненням можна вважати набряк гортані з наростаючою симптоматикою гострої дихальної недостатності, до якої відносять прогресуюче утруднення дихання, гавкаючий кашель і захриплість голосу.
У разі поразки набряком урогенітальної системи проявляється симптоматика гострого циститу. Крім цього набряк може призвести до гострої затримки сечі.
При набряку слизової ШКТ можлива симуляція гострої абдомінальної патології, поява диспепсичних розладів, посилення перистальтики кишечнику. Також найчастіше можуть спостерігатися симптоми перитоніту і гострий біль у животі.
У разі локалізації набряку на обличчі, в процес можуть бути залучені мозкові оболонки з появою менінгеальних симптомів і ознаками синдрому Меньєра (блювота, нудота, запаморочення). У разі відсутності своєчасної кваліфікованої невідкладної допомоги набряк Квінке даної локалізації найчастіше спричиняє летальний випадок.
Діагностика
Діагностика набряку Квінке проводиться на підставі наявності характерних візуальних проявів і реакції набряку на введений адреналін.
Також необхідно обов’язково провести диференціальну діагностику з синдромом Мелькерсона – Розенталя, бешихове запалення, колатеральним набряком при періоститі і лімфостазом.
Набряк Квінке – перша допомога
- При набряку слизової дихальних шляхів (асфіксії) – ін’єкції адреналіну.
- При зниженні артеріального тиску показано підшкірне введення від 0.1 до 0.5 р-ра адреналіну.
- Десенсибілізуюче лікування. Полягає в прийомі антигістамінних препаратів: внутрішньом’язово 2 мл 2% супрастину, перорально Телфаст, Еріус, Зіртек, Кларітин.
- Гормональна терапія: глюкокортикоїди (внутрішньовенно від 8 до 12 мг дексазона, внутрішньом’язово від 60 до 90 мг преднізолону).
- Препарати інгібітори протеаз.
- Сечогінні препарати.
- Дезінтоксикаційна терапія (ентеросорбція, гемосорбція).
- Обов’язкова госпіталізація у відділення алергології.
Поетапне лікування набряку Квінке
Першочерговим терапевтичним етапом є обов’язкове усунення безпосереднього контакту з провокуючим алергеном.
З метою підвищення тонусу симпатичної нервової системи призначають препарати кальцію, ефідрін, аскорбінову кислоту.
Для зниження рівня гістаміну призначають Тавегіл, Супрастин, Димедрол. Парасимпатичну активність знижують за допомогою атропіну.
Для зниження проникності судин проводиться вітамінотерапія (Аскорутин і тд.).
Показано проведення курсу лікування гамма-глобуліном і вітамінами групи В, а також десенсибілізуюча терапія преднізолоном, кортизоном і АТКГ.
Для лікування спадкового набряку Квінке застосовують лікарські препарати, що підсилюють в організмі продукцію відсутнього С-1 інгібітора.
Профілактика набряку Квінке передбачає суворе дотримання дієти, в якій відсутні продукти харчування, здатні викликати розвиток алергічної реакції. У разі вимушеного контакту з алергенами необхідно своєчасно приймати приписані лікарем антигістамінні препарати.
